Добрівлянська гімназія

Дрогобицької міської ради Львівської області

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

Протокол № від 29.08.2025 р.

Голова педагогічної ради

_________Володимир ШТОКАЙЛО

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом гімназії

Наказ № ___29.08.2025 р.

Директор гімназії

_________Володимир ШТОКАЙЛО

НАСКРІЗНА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ДЛЯ РІВНІВ ОСВІТИ:
ДОШКІЛЬНОГО ТА ЗАГАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОГО (ПОЧАТКОВОЇ ТА БАЗОВОЇ ОСВІТИ)

Добрівлянської гімназії

Дрогобицької міської ради Львівської області

ЗМІСТ

І. Пояснювальна записка ……………………………………….....………………………..3

ІІ. Дошкільна освіта…………………………………………………….................................7

2.1. Із Закону України «Про дошкільну освіту».…………………………………………....7

2.2. Нормативно-правова база дошкілля……………………………………………………..7

2.3. Мета та завдання розділу «Дошкільна освіта» освітньої програми Добрівлянської гімназії………………………………………………………………………………………….8

2.4. Засади державної політики та принципи освітньої діяльності дошкільного підрозділу Добрівлянської гімназії…………………………………………………………...8

2.5. Загальні інформаційні відомості про дошкільний підрозділ………………………..…9

2.6. Загальний обсяг навантаження…………………………………………………………...9

2.7. Очікувальні результати навчання здобувачів дошкільної освіти…………………….10

2.8. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів дошкільної освіти, логічна послідовність їх вивчення…………………………………………………………..13

2.9. Форми освітнього процесу………………………………………………………….…..16

2.10. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості дошкільної освіти……………………………………………………………………………………..…...17

2.11. Вимоги до осіб, які здобувають дошкільну освіту…………………………..…….…19

ІІІ. Початкова та базова освіта

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін (навчальний план)…………………...……………19

3.2. Вимоги до осіб, які здобувають початкову та базову освіту…………………………...23

3.3. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти……………………………………………………24

3.4. Опис інструментарію оцінювання…………………………………………………....…29

3.5. Перелік навчальних програм для вивчення предметів навчального плану у 1-9 класах у 2025-2026 навчальному році……………………………....…………………………….…31

3.6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу…….………………...……...…36

3.7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти…...…..…...36

Додатки:

Додаток 1. Структура та режим роботи Добрівлянської гімназії……..……………...…...38

Додаток 2. Навчальні плани Добрівлянської гімназії Дрогобицької міської ради Львівської області на 2025-2026 навчальний рік………………………………………..….39

І. Пояснювальна записка

Освітня програма Добрівлянської гімназії складена згідно вимог законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту» на основі відповідних типових освітніх програм, затверджених наказами міністерства освіти і науки України:

- Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція, затверджено наказом МОН України від 12.01.2021 № 33,

- програми розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля” / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. — Тернопіль: Мандрівець, 2012. Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України(лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09. 12. 2011 № 1/11-11601) Оновлена 2022. Схвалено для використання в освітньому процесі рішенням експертної комісії з дошкільної педагогіки та психології (від 03 грудня 2021 року (протокол № 6, лист ІМЗО від 06. 12. 2021 № 22.1/12-Г-751).

- освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина». Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 23.07.2020 № 1/11-4960),

для 1-4 класи - типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти у новій редакції, розроблених під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН України від 12,08,2022 №743-22) на основі Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 в редакції постанови від 06.10.2020 №898-2020-п;
для 5-8 класів – типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти(наказ МОН України від 19.02.2021 №235 в редакції наказу МОН України від 09.08.2024 №1120), розробленої на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 30 серпня 2022 №972;
для 9 класу - типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН України від 13.09.2021 № 983) на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1392 (із змінами внесеними постановами КМ № 538 від 07.08.2013 № 143 від 26.02.2020).

Освітня програма Добрівлянської гімназії Дрогобицької міської ради Львівської області (далі – Добрівлянська гімназія) є наскрізною і містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих закладом для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, для всебічного розвитку, виховання і соціалізації особистостей, які здатні до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності, громадянської активності та досягнення відповідного рівня обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державними стандартами освіти.

В умовах воєнного стану під час організації освітнього процесу пріоритетними залишаються питання створення безпечного освітнього середовища у закладі (найпростіші укриття, запасні виходи), здійснення заходів щодо мінної безпеки (інформування учнів, спільні заходи із залученням ДСНС), забезпечення комфортних умов для учасників освітнього процесу й поліпшення якості освітньої діяльності закладу освіти.

Мета діяльності закладу: здійснення освітньої діяльності у сферах дошкільної та загальної середньої освіти (дошкільна, початкова, базова середня). Форма навчання – очна. При потребі гімназія використовує технології дистанційного навчання. Для забезпечення дистанційного та змішаного навчання в закладі обрано електронну освітню платформу Google Classroom, за допомогою якої організовується освітній процес.

Освітня програма Добрівлянської гімназії Дрогобицької міської ради Львівської області охоплює освіту на дошкільному (підрозділ Добрівлянської гімназії «Ромашка»), І (початкова освіта) та ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання.

Освітня програма містить:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

-форми організації освітнього процесу, в тому числі за індивідуальною формою навчання;

-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентризму і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Показники (вимірники) освітньої програми

На рівні закладу розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дає можливість визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма.

Об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років зобов'язані (з них менше 15 щонайменше 10% від загальної кількості годин підвищення кваліфікації, тобто не годин, приділяти вдосконаленню знань, умінь і практичних навичок у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та 10 відсотків загальної кількості годин обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами), атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – упродовж року;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: кабінети гімназії, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);
якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років;
виконання навчальних програм – 2 рази на рік;
успішність учнів закладу – 2 рази на рік;
моніторинг участі учнів гімназії у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах, турнірах, спортивних змаганнях – упродовж навчального року;
моніторинг результатів участі учнів у ДПА – в кінці навчального року;
моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
продовження навчання (аналіз вступу до навчальних закладів - 1 раз на рік).

Освітня програма схвалюється педагогічною радою гімназії та затверджується директором, оприлюднюється на веб-сайті закладу. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальні плани Добрівлянської гімназії у початкових класах та 9 класі охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження спецкурсів, курсів за вибором та індивідуальних занять. У 5-8 класах НУШ - години для перерозподілу між освітніми компонентами.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.

Навчальний план зорієнтований на роботу гімназії за 5-денним навчальними тижнем.

Кількість груп у дошкільному підрозділі – 1 різновікова. Кількість класів: 1–4 кл. – 4; 5–9 кл. – 5. Орієнтовна кількість учнів: 1–4 кл. – 31; 5–9 кл. – 62.

Гранична наповнюваність різновікової групи – 10 вихованців, класів встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 12). Згідно з чинним законодавством, гранична наповнюваність класів становить 24 учні для перших класів, які навчаються очно або в змішаному форматі, та 30 учнів для інших класів. Середня наповнюваність класів у Добрівлянській гімназії складає: 1–4 кл. – 7,75; 5–9 кл. – 12,4. Всього класів – 9, учнів – 93, середня наповнюваність – 10,3.

ІІ. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

2.1. Із Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024, № 42, ст.258) {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024}

Стаття 33. Дошкільний підрозділ

1. Юридичні особи публічного та приватного права можуть провадити освітню діяльність у сфері дошкільної освіти лише через створені у своєму складі (складі своїх філій) дошкільні підрозділи. Дошкільний підрозділ діє відповідно до установчих документів юридичної особи, у складі якої він перебуває, та на підставі положення про дошкільний підрозділ, розробленого відповідно до законодавства у сфері дошкільної освіти та затвердженого у порядку, визначеному установчими документами юридичної особи.

2. Положення про дошкільний підрозділ має містити інформацію про:

найменування дошкільного підрозділу; тип (типи) організації освітньої діяльності; мету, принципи та завдання діяльності; особливості організації освітнього процесу; систему управління.

3. Найменування дошкільного підрозділу може містити інформацію про тип (типи) організації його освітньої діяльності, власну назву, найменування адміністративно-територіальної одиниці за його місцезнаходженням, належність юридичній особі тощо.

4. Положення про дошкільний підрозділ не може суперечити законодавству, але може містити положення з питань, не врегульованих законодавством та установчими документами юридичної особи.

5. Дошкільний підрозділ має права та обов’язки закладу дошкільної освіти, передбачені законодавством для закладу дошкільної освіти (крім тих, що можуть мати виключно юридичні особи), керівник підрозділу з дошкільної освіти - права та обов’язки керівника закладу дошкільної освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України (крім тих, що може мати виключно керівник юридичної особи).

6. Для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями, розладами поведінки, та надання їм необхідних психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг можуть створюватися дошкільні підрозділи (спеціальні групи), зокрема у спеціальних закладах загальної середньої освіти.

Із розділу 1 «Загальні положення», ст.1 «Визначення термінів» «Освітня програма - документ, що містить комплекс освітніх компонентів за всіма освітніми напрямами державного стандарту, реалізація яких має забезпечити досягнення вихованцями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання і компетентностей».

2.2. Нормативно-правова база дошкілля

Розділ освітньої програми «Дошкільна освіта» враховує новий Закон України «Про дошкільну освіту», який набув чинності 1 січня 2025 року. Програма забезпечує розвиток дітей згідно з віковими особливостями та індивідуальними потребами. Відповідно до статті 33 «Дошкільний підрозділ» Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільний підрозділ Добрівлянської гімназії Дрогобицької міської ради Львівської області спрямовує діяльність на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Освітня діяльність дошкільного підрозділу «Ромашка» (різновікової дошкільної групи з короткотривалим терміном перебування) Добрівлянської гімназії продовжується в умовах воєнного стану та відповідає Положенню про структурний підрозділ дошкільної освіти Добрівлянської гімназії. Його програма розроблена відповідно до:

Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 року;
Закону України «Про дошкільну освіту» №3788-IX, прийнятий Верховною Радою України 6 червня 2024 року.

Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.01.2021 року № 33;

Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 305 (із змінами від 26.09.2023 року № 1022). В ньому сказано, що навчальний рік розпочинається 2 вересня і закінчується 29 травня. 30 травня – 31 серпня – оздоровчий період та у змінах підкреслено, що «Створення безпечного освітнього середовища у державних (комунальних) закладах дошкільної освіти, зокрема створення та облаштування укриттів, у межах своєї компетенції здійснюють суб’єкти, зазначені в частині другій статті 57^-1 Закону України «Про освіту».

Питання організаційних аспектів діяльності в умовах воєнного стану регулюються Законом України №2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 №1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб», від 22.06.2022 №1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників», від 29.05.2025 № 1/11233-25 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 року».

Розділ «Дошкільна освіта» освітньої програма окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення вихованцями обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

2.3. Мета та завдання розділу «Дошкільна освіта» освітньої програми Добрівлянської гімназії

Мета - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 4 до 6 років. Створення оптимальних умов для соціально-особистісного розвитку дошкільників шляхом ефективної взаємодії дітей, педагогів та батьків.

Завдання – забезпечення відповідності рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти);

- вибудовування освітньої діяльності на основі індивідуальної особливості кожної дитини; підтримка ініціативи дітей у різних видах діяльності;

- створення єдиного інформаційно-навчального простору для розвитку і підтримки обдарованих та здібних дошкільників;

- забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї, підвищення компетентності батьків в питаннях освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей.;

- забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі між дошкільною і початковою освітою.

2.4. Засади державної політки та принципи освітньої діяльності дошкільного підрозділу Добрівлянської гімназії

Освітня діяльність дошкільного підрозділу гімназії ґрунтується на таких засадах державної політки та принципах:

дитиноцентризм та особистісно орієнтований підхід до розвитку дитини відповідно до її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів, здібностей, обдарувань та свободи вибору;

рівний доступ до здобуття дошкільної освіти;

академічна доброчесність;

академічна свобода педагогічних працівників;

автономія суб’єктів освітньої діяльності (академічна, кадрова, організаційна, фінансова);

пріоритет сімейного виховання дитини, педагогічне партнерство сім’ї та закладу дошкільної освіти;

доступність (у тому числі територіальна), безоплатність і світський характер дошкільної освіти;

створення умов, зокрема інклюзивного чи спеціального освітнього середовища, для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням особливостей їхнього розвитку та у спосіб і формах, які є для них найбільш зручними та ефективними;

створення безпечного та здорового освітнього середовища;

обов’язковість здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку відповідно до державного стандарту;

цифровізація управлінських процесів;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад управління дошкільного підрозділу гімназії.

Пріоритетні напрями діяльності дошкільного підрозділу «Ромашка»:

1. Організація та підтримка безпечного освітнього простору.

2. Організації освітнього процесу у різних форматах і подолання освітніх втрат.

3. Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами.

4. Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей.

5. Організаційно-методична підтримка керівника і педагогів дошкільного підрозділу.

6. Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників.

7. Національно-патріотичний напрям.

8. Художньо-мовленнєвий напрям.

Головним пріоритетом у практиці роботи дошкільного підрозділу гімназії на сучасному етапі є співпраця з родинами вихованців. Педагогічний колектив сприяє підвищенню педагогічної та психологічної компетентності батьків, залучає їх до активної участі у роботі підрозділу, покращенню розвивального та ігрового середовища.

2.5. Загальні інформаційні відомості про дошкільний підрозділ

№ п/п	Відомості	Показники
1	Повна назва закладу (за Статутом)	Добрівлянська гімназія Дрогобицької міської ради Львівської області
2	Код ЄДРПОУ	20830229
3	Адреса закладу	Україна, Львівська область, Дрогобицький район, с.Добрівляни, вул. Шкільна, 14
4	Телефон	0961355982
5	Е-meil	dobrivlianynvk@gmail.com
	Адреса сайту	https://dobrivlanskuenvk.e-schools.info/
6	Державна атестація дошкільного підрозділу	2017
	Кількість педагогічних працівників	2
7	Проектна потужність	У групі з короткотривалим перебуванням - не більше 10 вихованців
8	Кількість вихованців	10
9	Кількість груп	1 – різновіковa
10	Режим роботи закладу:	Режим роботи закладу: Пн-Пт 8:30 – 12:30 Вихідні дні: Сб. Нд.
11	Мова навчання	Українська
12	Всього працівників: Із них:	3
	педагогічний персонал	2
	обслуговуючий персонал	1

2.6. Загальний обсяг навантаження

Освітній процес у дошкільному підрозділі Добрівлянської гімназії здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» О.І.Білан за заг.редакцією О.В.Низковської (оновлена 2022). Позитивним є те, що Програму, відповідно до рекомендацій МОН України, можна використовувати для роботи в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх навчальних закладах. Поруч із програмою «Українське дошкілля» основою для складання освітньої програми дошкільного підрозділу є і освітня програма «Дитина». Ця програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років, яка оновлюється відповідно до вимог сучасності, зокрема, концепції Нової української школи (НУШ). Основним принципом оновленої програми є гуманістичний підхід, що передбачає розвиток дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей, а також рівний доступ до якісної дошкільної освіти.

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти реалізується через роботу гуртка та інтеграцію змісту парціальних програм у різні види діяльності.

Мова навчання та виховання дітей українська.

Планування та організація життєдіяльності у дошкільному підрозділі здійснюється за режимними моментами з урахуванням блочно-тематичного принципу планування.

Навчання у формі занять у різновіковій групі починають проводитись з 4-го року життя, з поступовим нарощуванням їх кількості та тривалості. Тривалість занять становить:

➢ Молодший дошкільний вік - 4-й рік життя – 15-20 хвилин;

➢ Молодший дошкільний вік - 5-й рік життя – 20-25 хвилин;

➢ Старший дошкільний вік - 6-й рік життя – 25-30 хвилин,

та розпочинаються для молодшого та старшого дошкільного віку о 10.00.

Тривалість перерв між заняттями становить для молодшого та старшого дошкільного віку- 4-6 рік життя – не менше 10 хвилин.

Планування роботи з дітьми дошкільного віку здійснюватиметься за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та освітніх ліній розвитку. В освітньому процесі використовуватимуться такі форми організації діяльності дітей:

1) заняття: групові, комплексні, комбіновані, інтегровані, міні-заняття та інші;

2) навчання дітей в ігровій діяльності, індивідуальній роботі під час прогулянок, а також під час проведення міні-занять протягом дня.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, проводяться переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Такі заняття поєднуються та чергуються із заняттями з фізичної культури. Виконання домашніх завдань від дітей педагогами закладу дошкільного підрозділу не вимагається. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку. Визначаючи обсяг рухової активності дітей, враховується стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості. Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються вихователем, в залежності від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів. Зміст освітнього процесу спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній.

Загальний обсяг навчального навантаження за віковими групами.

У дошкільному підрозділі Добрівлянської гімназії загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

Орієнтовні види діяльності за освітніми напрямами	Кількість занять на тиждень
Ознайомлення з соціумом	2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування	3
Ознайомлення з природним довкіллям	1
Художньо-продуктивна діяльність (малювання)	1
Художньо-продуктивна діяльність (ліплення/аплікація)	1
Художньо-продуктивна діяльність( музична)	2
Логіко-математичний розвиток	2
Здоров’я та фізичний розвиток	3
Загальна кількість занять на тиждень	15

Примітка:

Заняття для старших дошкільників проводитимуться відповідно до орієнтовного розподілу занять на тиждень.

Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей з 4-годинним перебуванням

Режимні процеси	Час
Ранковий зустріч дітей	8.30-9.00
Спостереження, ранкова гімнастика, рухливі ігри	9.00-10.00
Фронтальні, групові та індивідуальні заняття:	10.00 – 11.35
Заняття 1	10.00 - 10.25
Заняття 2	10.35-11.00
Заняття 3	11.10 -11.35
Підготовка до прогулянки, прогулянки, самостійна діяльність дітей за інтересами, індивідуальна робота, бесіда з батьками, повернення додому	11.35-12.30

2.7. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти

Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття навичок і компетентностей, що визначені за усіма освітніми напрямами Базового компонента та комплексними і парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.

Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій – провідній для дітей дошкільного віку, руховій, предметно- практичній, технологічній, дослідницькій, художньо-продуктивній, музичній, театралізованій, самостійній художній діяльності, сенсорно-пізнавальній, мовленнєвій, логіко-математичній, трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи.

Рівень сформованості компетентностей різних вікових груп з’ясовується у процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми дошкільного віку. Поняття «моніторинг» має ширший і глибший зміст, ніж поняття «перевірка знань, умінь та навичок» дітей. Моніторинг включає спостереження, оцінювання, накопичення статистичних даних про дитину та їх аналіз, розглядає результати розвитку дитини з урахуванням способів їх досягнення.

З метою відстеження динаміки особистісних досягнень дітей за певний час (місяць, квартал, півріччя, навчальний рік) педагоги у 2024-2025 н.р. використовуватимуть «Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», затверджені наказом МОН України від 04.03.2025 №407 та методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (упоряд.: Н.М.Шаповал, О.М.Кулик, Т.В.Киричук. 3-тє вид., зі змін.- Тернопіль:Мандрівець, 2021), що дасть змогу не охарактеризувати саму дитину, а комплексно проаналізувати надбання дитини й отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу, прогнозувати шляхи його поліпшення, дослідити рівень засвоєння дітьми різного віку програмового матеріалу, провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності закладу дошкільної освіти, визначити чинники, що сприяють поліпшенню виконання освітньої програми тощо.

За результатами здійснення моніторингових процедур педагоги планують корекційну діяльність з дітьми дошкільного віку, а також індивідуальну роботу у яких виявлено початковий рівень. Планування методичної роботи здійснюється також з урахуванням цих результатів.

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти

Здоров’я-збережувальна компетенція	Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статті; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності.
Особистісно-оцінна компетенція	Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.
Родинно-побутова компетенція	Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних і близьких членів родини.
Соціально-комунікативна компетенція	Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Природничо-екологічна компетенція	Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі. Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.
Предметно-практична компетенція	Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів.
Художньо-продуктивна компетенція	Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки – образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.
Ігрова компетенція	Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.
Сенсорно-пізнавальна компетенція	Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує в довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.
Математична компетенція	Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі і приклади на додавання і віднімання в межах 10.
Фонетична компетенція	Оволодіває чіткою вимовою всіх звуків рідної мови і звукосполучень, відповідно до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними і немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови.
Лексична компетенція	Оперує узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними словосполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння.
Граматична компетенція	Вживає (не усвідомлено) граматичні форми рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо), має розвинене чуття граматичної форми; наявні корекційні навички щодо правильності вживання граматичних форм та порядку слів у реченні.
Діалогічна компетенція	Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету і коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та коригує його залежно від ситуації спілкування.
Монологічна компетенція	Володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення; складає різного типу розповіді, імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів; виявляє словесну творчість у різних видах мовленнєвої діяльності.
Мовленнєва компетенція	Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися. Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.
Комунікативна компетенція	Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації. Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.
Інформатична компетенція	Обізнаність з комп’ютером, способами керування комп’ютером за допомогою клавіатури, «миші», здатність розуміти і використовувати спеціальну термінологію (клавіатура, екран, програма, диск, клавіша, комп’ютерні ігри тощо) та елементарні прийоми роботи з комп’ютером у процесі виконання ігрових та навчально-розвивальних програм, створених для дітей дошкільного віку; вміння дотримуватись правил безпечної поведінки під час роботи з комп’ютером.
Комунікативно - мовленнєва компетенція	Диференціює звуки іноземної мови, вимовляючи їх правильно, з відповідною інтонацією; сприймає та реагує на звертання, нескладні команди та інструкції педагога, дає відповідь на прості запитання стосовно імені, віку, місця проживання тощо; знає та може озвучити окремі вірші, римування, пісеньки; робить коротке зв’язне повідомлення за запропонованою тематикою, правильно його оформлюючи з точки зору норм мови, що вивчається в межах запропонованого мовного матеріалу; уміє працювати в парах та групах.

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу дошкілля.

2.8. Перелік , зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів дошкільної освти, логічна послідовність їх вивчення

Зміст освітнього процесу в Добрівлянській гімназії (дошкільна група «Ромашка») спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента.

Освітні лінії	Зміст освітнього процесу
Особистість дитини	У освітній лінії «Особистість дитини» виокремлено завдання щодо формування потреби у здоровому способі життя, виховання ставлення до здоров’я як до цінності, розвиток рухової активності дитини. Освітня лінія передбачає: - формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; -виховання в дитині позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якосте, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність , креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. Програма «Українське дошкілля» включає завдання з ознайомлення дошкільників із пожежною безпекою, правилами дорожнього руху, безпекою в побуті, поведінкою з незнайомими людьми, безпекою на природі.
Дитина в соціумі	Освітня лінія «Дитина в соціумі» представлена розділами: «Формування основ духовно-моральних якостей», «Народознавство», а у середньому та старшому дошкільному віці також додано розділ «Основи правової культури». Вона передбачає: - формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно- історичного досвіду людства, в дитини з’являється інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства. Програма «Українське дошкілля» орієнтує на розширення кола уявлень дітей про культуру, традиції українського народу. Підрозділ «Народознавство» включає ознайомлення дітей із сімейними та родинними традиціями, українською оселею, рідним краєм, народним одягом, українською народною іграшкою, календарно-обрядовими святами, звичаями і традиціями, національною кухнею та народними ремеслами. Такий аспект роботи введений для пізнавального розвитку, збагачення знань дітей про історичні пам’ятки, формування стійкого інтересу до народознавчого матеріалу свого регіону, бажання пізнати його ближче.
Дитина в природному довкіллі	Зміст освітньої лінії “Дитина у природному довкіллі” спрямований на збагачення уявлень про світ природи, формування екологічної культури дошкільника. Неабияку увагу приділено розкриттю особливостей природи. Вона передбачає: сформованість початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомлення необхідності збереження ресурсів планети і особистої причетності до цього. Природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природо доцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування. Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.
Мовлення дитини	Запорукою якісної освіти є мовленнєвий розвиток дошкільника. Тому в освітній лінії «Мовлення дитини» уточнено й конкретизовано завдання з формування правильної звуковимови, збагачення та активізації лексичного запасу, оволодіння граматично-правильним мовленням, зв’язним мовленням. Уведено напрям роботи «Мовленнєвий етикет”. У програмі одним зі складників мовленнєвого розвитку є завдання з підготовки дітей до навчання елементів грамоти та підготовки руки до письма. Особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку. Лінія передбачає: - засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно–чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку дітей складається із різних видів говоріння та слухання під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівня вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Дитина в світі мистецтва

Освітня лінія «Дитина у світі культури» представлена двома розділами: «Предметний світ» та «Світ мистецтва».

Підрозділ «Предметно-практична діяльність» включає трудову діяльність, а в середньому та старшому дошкільному віці ще основи економічної культури.

Розділ «Світ мистецтва» включає такі види дитячої художньої діяльності: літературна, музична, театральна, образотворча. Використовуючи такий великий спектр діяльності з дітьми, вихователь має змогу збагачувати духовний світ дитини, розвивати уяву, почуття. Програма передбачає збагачення образотворчої діяльності дітей (малювання, аплікація, ліплення) через використання виробів декоративно-ужиткового мистецтва України та різних інноваційних технік малювання й аплікації.

Лінія передбачає:

- формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо- продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм

художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання

Гра дитини

Враховуючи те, що провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра, у програмі виокремлено освітню лінію “Гра дитини”. У ній розглянуто такі види ігор, як: рольові, конструкторсько-будівельні, дидактичні, народні, рухливі, настільно-друковані, театралізовані та ігри на розвиток креативності. Особливо багата тематика народних ігор. Також подано орієнтовну тематику кожного виду ігор.

Лінія передбачає:

- розвиток у дітей творчих здібностей , самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінковоетичих суджень.

Дитина в сенсорно- пізнавальному просторі

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» побудована за напрямами «Сенсорні еталони»; «Елементарні математичні уявлення». Діти старшого дошкільного віку розв’язують нескладні завдання з народної математики.

Лінія передбачає: сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична..), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Реалізуючи зазначений вище зміст освітнього процесу, педагогічні працівники забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, визначених у освітніх програмах, зазначених у розділі один.

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у дошкільний групі визначено зміст і структуру освітнього процесу за інваріантною складовою. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріантну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за вище названими освітніми лініями. У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх ліній, а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

2.9. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма дошкільна групи визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік а також форми його організації.

Термін навчання. Навчальний рік у Добрівлянській гімназії (дошкільна група) починається 1 вересня 2025 року і закінчується 05 червня 2026 року, оздоровчий період (під час якого освітня робота здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України) – з 5 червня по 31 серпня 2026 року.

Упродовж навчального року для дошкільників будуть проводитись канікули, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, крім фізкультурно- оздоровчої та художньо-продуктивної діяльності.

Орієнтовні терміни проведення канікул:

Осінні канікули – з 25.10.2025 р. по 02.11.2025 р.

Зимові канікули – з 20.12.2025 р. по 11.01.2026 р.

Весняні канікули - з 08.04 2026 р. по 14.04.2026 р.

Організоване навчання у формі занять проводиться з дітьми 4 року життя – не більше 15 хвилин, 5 та 6 року життя – 20/25 хвилин. Тривалість перерв між заняттями становить не менш 10 хвилин. Тривалість гурткової роботи з дітьми старшого дошкільного віку – 25 хвилин.

З метою досягнення очікуваних результатів навчання (набуття компетентностей ) у 2023/2024 навчальному році педагогами закладу будуть проводитися різні форми організації освітнього процесу, у тому числі заняття різних типів. Для якісної організації освітнього процесу проводяться такі заняття ( за типами):

фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);
групові (6 – 8 дітей);
індивідуально-групові (4- 6дітей);
індивідуальні (1 – 4 дитини).

За дидактичними цілями організовують такі види занять:

заняття із засвоєння дітьми нових знань;
заняття із закріплення і систематизації досвіду дітей;
контрольні заняття.

За специфікою поєднання змісту та форм роботи в межах заняття проводяться такі заняття пізнавальної спрямованості:

інтегровані;
комплексні.

Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм навчальної діяльності ( занять) та істотно знижує навчальне навантаження на дітей.

Освітня діяльність у групі планується у І-й половині дня відповідно до розкладу занять на тиждень (може змінюватись у зв’язку з військовим станом). Весь освітній процес організовується диференційовано з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей. У дошкільній групі планування освітнього процесу здійснюється за режимними моментами та блочно-тематичним принципом, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу. Блочно-тематичне планування освітнього процесу є одним із ефективним інструментів реалізації принципу інтеграції і й сприяє кращому засвоєнню знань, умінь і практичних навичок дошкільників з відповідної теми, яка пропонується для вивчення і закріплення протягом одного- двох тижнів. Інтеграція – це шлях і спосіб формування у дітей цілісної картини світу. Тип заняття обирає та уточнює вихователь самостійно враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі.

Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Окрім занять, проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:

ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою та ін.);
спостереження;
пошуково-дослідницька діяльність;
екскурсії;
театралізована діяльність;
трудова діяльність;
тощо.

Крім спеціально організованої освітньої діяльності, передбачається

самостійна діяльність дітей: ігрова, художня, фізична. Педагоги здійснюють індивідуальну роботу з дітьми. Фізичне виховання передбачає проведення:

ранкової гімнастики;
гімнастики пробудження;
занять фізичною культурою;
рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
загартування;
фізкультурних хвилинок під час занять;
фізкультурних пауз між заняттями;
фізкультурних комплексів під час денної прогулянки;
оздоровчих заходів.

З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у дошкільний групі проводиться гурткова робота за інтересами дітей. ЇЇ мата: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності, активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

2.10. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості дошкільної освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» включає:

створення в закладі дошкільної освіти безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування, у тому числі забезпечення наявності ресурсів (ігрових, дидактичних, науково-методичних, матеріально-технічних, інформаційних тощо), необхідних для виконання державного стандарту;

організацію освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця;

формування кадрового складу, забезпечення ефективності професійної діяльності, сприяння професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників;

формування культури академічної доброчесності;

забезпечення ефективної системи управління закладом дошкільної освіти;

формування внутрішньої системи моніторингу якості освіти та якості освітньої діяльності.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про дошкільну освіту» внутрішня система забезпечення якості дошкільної освіти формується закладом дошкільної освіти з урахуванням методичних рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407).

Система визначення якості освітньої діяльності

Для визначення якості освітньої діяльності в закладі, стану організації освітнього процесу в дошкільному підрозділі вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти в закладі, отримання оперативної інформації про реальний стан, систематично проводиться моніторинг рівня професійної компетентності педагогів та контроль якості освітнього процесу.

Моніторинг рівня професійної компетентності педагогів.

№	Заходи	Мета	Термін виконання
1.	Педагогічна діагностика (обстеження) особливості розвитку дітей	Вивчення рівня розвитку дітей за освітніми лініями у групах	Щоквартально
		Відстеження результатів освітньої роботи для дітей низького і нижче середнього рівня розвитку	січень (у разі необхідності)
		Виявлення рівня реалізації завдань програми	ІІ половина квітня
		Визначення рівня шкільної зрілості в старшій групі	ІІ половина квітня
2.	Проведення підсумкових занять, індивідуальних бесід з дошкільниками	Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності, визначення проміжних результатів.	1 раз на квартал
3.	Аналіз планів освітньої роботи з дітьми	Виявлення стану виконання державних вимог дошкільної освіти	Щотижнево
4.	Анкетування, тестування педагогів, батьків	Отримання різноманітного емпіричного матеріалу про необхідні аспекти діяльності педагогів, батьків	За потребою, протягом року
5.	Педагогічна діагностика професійної діяльності педагогів.	Визначення рівня професійної компетентності педагогів	Вересень, Квітень
6.	Моніторинг стану здоров'я дітей	Визначення груп здоров'я за підсумками поглибленого медичного огляду	Вересень, квітень
7.	Моніторинг стану захворюваності дітей та відвідування ЗДО	Визначення індексу здоров'я дошкільників	1 раз на місяць, 1 раз на квартал
8.	Моніторинг фізичного розвитку дітей	Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей	Вересень, квітень
9.	Педагогічний аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік	Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем	травень, серпень

2.11. Вимоги до осіб, які здобувають дошкільну освіту

Дошкільна освіта здобувається, як правило, до шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося 6 років (дітям із ООП – 7 років) і які не зараховані до 1-го класу, мають право продовжити здобувати дошкільну освіту до їх зарахування до початкової школи відповідно до законів України «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту».

Для кожної дитини, яка вперше приходить у дошкільну групу організовується перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов.

ІІІ. Початкова та базова освіта

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін (навчальний план).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1–4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для учнів 1-х класів - 805 годин/навчальний рік, 2-х класів – 875 год ин/навчальний рік, 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів, враховуючи гранично допустиме навантаження, складає 5600 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 980 годин/навчальний рік, 6-х класів – 1085 годин/навчальний рік, 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, 8-х класів – 1155 годин/навчальний рік, 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Для 5-8 класів подано загальнорічну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи). З них в оновленій Типової освітній програмі для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти, виділено окремо години на тиждень мінімального навчального навантаження та години для перерозподілу між освітніми компонентами: 5 клас – 7,5 годин, 6 клас – 9,5, 7 клас – 6,5, 8 клас – 6,5.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані гімназії (додаток 2 ). Він дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну і варіативну складову. Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на предмети інваріантної складової та факультативи.

Загальний обсяг навчального навантаження типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою навчання, розробленого під керівництвом О. Я. Савченко:

Навчальний предмет/інтегрований курс Класи	Кількість годин на тиждень
Навчальний предмет/інтегрований курс Класи	1	2	3	4	Разом
Інваріантний складник
Українська мова*	7	7	7	7	28
Літературне читання			7	7	28
Іноземна мова	2	3	3	3	11
Математика	4	4	5	5	18
Я досліджую світ	3	3	3	3	12
Дизайн і технології	1	1	1	1	4
Інформатика		1	1	1	3
Мистецтво	2	2	2	2	8
Фізична культура**	3	3	3	3	12
Усього	22	24	25	25	96
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	1	1	1	1	4
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)	23	25	26	26	100
Гранично допустиме тижневе / річне навчальне навантаження учня	20/700	22/770	23/805	23/805	88/3080

* 1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»; **2 клас – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання», або інтегрований курс «Українська мова». **Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Додаток 1
до Типової освітньої програми для 5 - 9 класів закладів загальної середньої освіти
(розділ 3)

Загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою

Назва освітньої галузі	Кількість годин на тиждень і рік
	Навчальне наванта ження	5 клас			6 клас			7 клас			8 клас			9 клас
	Навчальне наванта ження	мін	Макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі	Мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі
Мовно-літературна	на тиждень	10	13	3	10	13	3	9	12	3	8	12	4	8	12	4
Мовно-літературна	на рік	350	455	105	350	455	105	315	420	105	280	420	140	280	420	140
Математична	на тиждень	4	6	2	4	6	2	4	6	2	4	7	3	4	7	3
Математична	на рік	140	210	70	140	210	70	140	210	70	140	245	105	140	245	105
Природнича	на тиждень	1,5	3	1,5	2	5	3	7	9	2	8	10	2	8	11	3
Природнича	на рік	52,5	105	52,5	70	175	105	245	315	70	280	350	70	280	385	105
Соціальна та здоров'язбережувальна	на тиждень	1	3	2	1	3	2	1	3	2	1	3	2	1	3	2
Соціальна та здоров'язбережувальна	на рік	35	105	70	35	105	70	35	105	70	35	105	70	35	105	70
Громадянська та історична	на тиждень	1	2	1	1,5	3	1,5	1,5	3	1,5	2	3	1	2	3	1
Громадянська та історична	на рік	35	70	35	52,5	105	52,5	52,5	105	52,5	70	105	35	70	105	35
Технологічна	на тиждень	1	3	2	1	3	2	1	2	1	1	2	1	1	2	1
Технологічна	на рік	35	105	70	35	105	70	35	70	35	35	70	35	35	70	35
Інформатична	на тиждень	1	2	1	1	2	1	1	2	1	1,5	3	1,5	1,5	3	1,5
Інформатична	на рік	35	70	35	35	70	35	35	70	35	52,5	105	52,5	52,5	105	52,5
Мистецька	на тиждень	1	3	2	1	3	2	1	3	2	1	2	1	1	2	1
Мистецька	на рік	35	105	70	35	105	70	35	105	70	35	70	35	35	70	35
Фізична культура¹	на тиждень	3	3	0	3	3	0	3	3	0	3	3	0	3	3	0
Фізична культура¹	на рік	105	105	0	105	105	0	105	105	0	105	105	0	105	105	0
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	на тиждень	7,5			9,5			6,5			6,5			6,5
	на рік	262,5			332,5			227,5			227,5			227,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	на тиждень	31			34			35			36			36
	на рік	1085			1190			1225			1260			1260
Гранично допустиме навчальне навантаження	на тиждень	28			31			32			33			33
Гранично допустиме навчальне навантаження	на рік	980			1085			1120			1155			1155

____________
¹ Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.

У навчальних планах для 5-9 класів години подано навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).

Організовується освітній процес за такими циклами: перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання); другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання); перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання); другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання).

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

1-4 класи:

мовно-літературна (навчання грамоти, українська мова);
іншомовна(англійська мова);
математична(математика);
природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі ( я досліджую світ);
технологічна (дизайн і технології);
інформатична (інформатика);
соціальна і здоровязбережувальна;
мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво);
фізкультурна (фізична культура);

5 – 8 класи:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
технологічна;
інформатична;
мистецька;
фізична культура.

9 клас:

мови та літератури;
суспільствознавство;
мистецтво;
математика;
природознавство;
технології;
здоров’я та фізична культура.

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів:

- для 1-2-х класів – за Типовою освітньою програмою, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас, затвердженими наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22;

- для 3-4-х класів – за Типовою освітньою програмою, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас, затвердженими наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22;

- для 5-8 х класів – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 19.02. 2021 р. № 235 (в редакції наказу МОН України 09.08.2024 №1120)

- для 9-ого класу– за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1.

Години варіативної складової передбачено

у 1-8 класах - на вивчення курсу за вибором основи християнської етики (1 година на тиждень);

у 9 класі - на вивчення алгебри, історії України та хімії по 1 годині на тиждень.

У 5-8 класах години для перерозподілу між освітніми компонентами використано для збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти (навчальні предмети/інтегровані курси) та на вибіркові компоненти або проведення індивідуальних консультацій та групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні. Конкретизовано перерозподіл годин між освітніми компонентами у навчальному плані для базової школи на кожен навчальний рік.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту». При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 із змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами) клас може ділитися на групи під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Навчальні плани для індивідуальної форми навчання складені на основі типових навчальних планів. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини і з урахуванням витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Відповідно до наказу МОіН України №955 від 10.07.2019 року кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання учнів визначається відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану за умови виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти і становить:

1-4 класи – 10 годин на тиждень на здобувача освіти;
5-9 класи – 14 годин на тиждень на здобувача освіти.

Для індивідуальної форми навчання перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета в межах тижневого навантаження визначає індивідуальний навчальний план, який затверджується директором гімназії.

Вимоги до осіб, які здобувають початкову та базову освіту

Вимоги до дітей, які розпочинають здобувати початкову освіту

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

З 1 вересня 2024 року набула чинності норма максимальної наповнюваності початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти. Згідно частини першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», максимальна кількість в перших класах може становити не більше ніж 24 учні. Наповнюваність класів, школярі, які вчаться за індивідуальною (сімейною формою навчання), може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

Вимоги до осіб, які розпочинають здобувати базову середню освіту

Навчання в Добрівлянській гімназії за освітньою програмою базової середньої освіти (5-8-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2025-2026 навчального року.

Типовою освітньою програмою визначено особливості визнання результатів навчання окремих категорій учнів: для учнів, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, визнання результатів навчання здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою, із урахуванням наказу МОН від 02.08.2024 № 1093; для учнів із числа внутрішньо переміщених осіб - може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів за рівень початкової освіти учні мають пройти відповідне оцінювання впродовж І семестру навчального року

Для проведення оцінювання наказом директора гімназії створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 27.09.2024 №z1432-24).

3.3. Опис очікуваних результатів навчання. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати педагог у рамках кожної освітньої галузі.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зав’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Результати навчання здобувачів освіти повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загально гімназійні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення

здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 класах - формувальному та рівневому оцінюванню.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти базової школи (5-8 класи)

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до державних стандартів освіти. Для цього в Державному стандарті базової середньої освіти визначено вимоги до обов’язкових результатів навчання у кожній освітній галузі. Ієрархія результатів навчання в стандарті така: низка конкретних результатів утворюють загальний результат, а споріднені загальні результати об’єднано в групи. Кожна група результатів у стандарті має певний номер. Для кожного конкретного результату визначено орієнтири для оцінювання, за допомогою яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання. Особлива увага приділена змінами в системі оцінювання в Новій українській школі (НУШ), які передбачають перехід до більш компетентнісного підходу, зосередженого на розвитку навичок та умінь учнів, а не лише на перевірці знань. Основним інструментом стає формувальне оцінювання, спрямоване на підтримку індивідуального прогресу учнів. Ці зміни в системі оцінювання спрямовані на створення більш гнучкої, орієнтованої на потреби учнів та розвиток їхніх компетентностей системи освіти.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів здійснюватиметься відповідно до наказу МОН № 1093 від 02.08.2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», листа МОН України від 14 березня 2025 р. № 1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання», методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів/учениць виконує діагностичну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулюючу, розвивальну, прогностичну та виховну функції. Воно не призначене для визначення відповідності результатів навчальних досягнень учнів обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/модельною навчальною програмою за певний період навчання, це інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання є поточним видом оцінювання і воно не впливає на підсумкові оцінки. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

Тематичні оцінювання проводиться за потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема/розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу, вони не враховуються під час підсумкового оцінювання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель/учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель/учителька може запропонувати учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Підсумкове оцінювання одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, може проводитись протягом навчального періоду.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти. Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнів та їх батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.

Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання предметів/інтегрованих курсів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оцінювальних судженнях. Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями, які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні й учениці.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів й учениць, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнівства з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, _уяких ураховано характеристики гpyп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі.

^{Оцінювання}^{здійснюють із застосуванням завдань}^різних ^{когнітивних}рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних i змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність i процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюють відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та створених на його основі MHП із застосуванням різних способів i засобів для визначення рівня досягнення результатів навчання для певної групи результатів a6o їï складників, а також змістових одиниць певної програмової теми /частини теми (якщо тема велика за обсягом).

Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів i засобів:

усного (опитування індивідуальне, групове тощо);

письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням IT, перекази тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти и іи.);

практичного (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);

комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу 1 передбачають оцінювання (за кількома групами результатів a6o ïx складниками).

Семестрове оцінювання здійснюють за трупами результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку.

У разі запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти мас визначити та оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.

Оцінювання здобувачів освіти сімейної форми навчання

Здобувачі освіти за сімейною формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання. Для таких учнів учителями проводяться консультації 1 або 2 рази на семестр у режимі, визначеному відповідно до можливостей здобувачів освіти. Гімназія забезпечує ознайомлення учнів/учениць із переліком питань, за якими здійснюється оцінювання. Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності). Завдання для оцінювання складає заклад освіти (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

3.5. Перелік навчальних програм для вивчення предметів навчального плану у 1-9 класах

Відповідно до навчального плану в освітній програмі зазначається перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, що містять опис результатів навчання учнів з навчальних предметів інтегрованих курсів в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами. Відповідні модельні та навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

Заклад освіти здійснив вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України». На основі модельної та затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим.

Перелік навчальних програм складений відповідно до переліку навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2025-2026 навчальному році

Перелік навчальних програм для школи І ступеня (початкова освіта)

1-2-х класів

№ п/п	Освітня галузь	Назва навчального Предмета	Модельна навчальна Програма	Підстава
1.	Мовно-літературна освітня галузь	Українська мова і літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743


2.		Іноземна мова (англійська)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
3.	Природнича освітня галузь	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
4.	Технологічна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2
5.	Інформатична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2
6.	Соціальної та здоров’язбережувальна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2
7.	Громадянська та історична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2
8.	Мистецька освітня галузь	Мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
9.	Фізкультурна освітня галузь	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743

Перелік навчальних програм для школи І ступеня (початкова освіта)

3-4 х класів

№ п/п	Освітня галузь	Назва навчального предмета	Модельна навчальна програма	Підстава
1.	Мовно-літературна освітня галузь	Українська мова і літературне читання	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
		Українська мова і літературне читання		Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
2.		Іноземна мова (англійська)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
3.	Природнича освітня галузь	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
4.	Технологічна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас
5.	Інформатична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас
6.	Соціальної та здоров’язбережувальна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас
7.	Громадянська та історична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас
8.	Мистецька освітня галузь	Мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743
9.	Фізкультурна освітня галузь	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. клас 3-4 клас	Наказ МОН України від 12.08.2022 №743

Перелік навчальних програм для школи ІІ ступеня (базова освіта)

№	Назва програми	клас	Нормативно-правове забезпечення

1	Модельні навчальні програми «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П.5 Плівачук К. В., Попова Т. Д.) «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти(автори Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П.5 Плівачук К. В., Попова Т. Д.)	5-6 та 7-9	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795
2	Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Яценко Т. О., Качак Т. Б., Кизилова В. В., Пахаренко В. І., Дячок С. О., Овдійчук Л. М., Слижук О. А., Макаренко В. М., Тригуб І. А.) Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.)	5-6 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795, Наказ МОН України від 01 грудня 2023 року № 1466
3	Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В.)	5-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795
4	Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти та у редакції 2023 р. (автори Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.) Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.).	5-6 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795, Наказ МОН України від 10 жовтня 2023 року № 1226
5	Навчальна програма «Інтегрований курс історії та громадянської освіти». Укладено на основі модельної навчальної програми «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І. Д., Димій І. С., Шеремета Р. В.)	5-6	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795
6	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О. М., Комаровська О. А., Кізілова Г. О., Лємешева Н. А., Лобова О. В., Назар Л. Й., Чужинова І. Ю, Шулько О. А.). Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Івасюк О. М., Комаровська О. А., Власова В. Г., Гринишина Л. М., Кізілова Г. О., Лобова О. В., Назар Л. Й.) Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л. Г.)	5-6 7 8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795 Наказ МОН України від 06.09.2023 № 1090 Наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 No 883
7	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.) Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.) Модельна навчальна програма «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С. )	5-6 7-8 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795 Наказ МОН України від 24.07.2023 № 883
8	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)	5-6	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795
9	Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.) Модельна навчальна програма «Технології. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авторки Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.)	5-6 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795 Наказ МОН України від 16 серпня 2023 р. № 1001
10	Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)	5-6 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795 Наказ МОН України від 16 серпня 2023 р. № 1001
11	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.) Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.)	5-6 7-8	Наказ МОН України від 20.06.2021 №795 Наказ МОН України від 24.07.2023 № 883
12	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) «Фізична культура. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші)	5-6 7	Наказ МОН України від 17.08.2022 №752 Наказ МОН України від 24 липня 2023 року № 883
13	Модельна навчальна програма «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ашортіа Є., Бакка Т., Желіба О., Козіна Л., Мелещенко Т., Щупак І.).	5-6	Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795
14	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)	7	Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.04.2022 № 324)
15	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.)	6	Наказ МОН України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу МОН України від 09.02.2022 № 143)
16	Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)	7-8	Наказ МОН України від 16 серпня 2023 № 1001
17	Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. )	7-8	Наказ МОН України від 06.09.2023 № 1090
18	Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.)	7-8	Наказ МОН України від 27.12.2023 № 1575
19	Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.)	7-8	Наказ МОН України від 06.09.2023 № 1090
20	Модельна навчальна програма «Історія України. 7―9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.)	7-8	Наказ МОН України від 27 листопада 2023 року № 1449
21	Програма для загальноосвітніх закладів «Українська мова. 5-9 класи»	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
22	Програма для загальноосвітніх закладів «Українська література. 5-9 класи»	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
23	Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Іноземна мова. 5-9 класи	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
24	Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи» (авт. Ніколенко О.М.)	9	Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
25	Програма для загальноосвітніх закладів «Історія України. 5–9 класи»	9	Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
26	Навчальна програма з основ правознавства 9 клас для загальноосвітніх навчальних закладів. (авт. Ремех Т.О.)	9	Наказ МОН України від 03.08.2022 № 698
27	Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія	9	Наказ МОН України від 03.08.2022 № 698
28	Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена)	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
29	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи»	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
30	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
31	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров'я 5-9 клас» (колектив авторів)	9	Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
32	Навчальна програма з математики	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
33	Навчальна програма з інформатики 9 клас	9	Наказ МОН України від 07.06.2017 № 804
34	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура 5-9 класи» (авт. Тимчик М.В.)	8-9	Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
35	Навчальна програма «Трудове навчання 5-9 класи»	8-9	Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804
36	Навчальна програма курсу за вибором «Основи християнської етики. 1-11 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Сохань Г.С., Гусаков І.М., Гусак М.Є., Пономарьова М.С., Кушнір І.М.)	1-11	«Схвалено для використання в освітньому процесі» від 21.07.2022
37	Модельна навчальна програма «Підприємництво та фінансова грамотність. 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Беспалко І. В., Войтицька Л. В., Тригуб О. В., Ролік В. А.)	8-9	Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2023 року № 1449
38	Модельна навчальна програма «Громадянська освіта. 6–9 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.)	7	Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2024 № 1768
39	Модельна навчальна програма «Громадянська освіта. 8 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Сєрова Г. В.)	8	Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2024 року № 1138

3.6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Відповідно до статті 9 закону «Про освіту», середня освіта може бути організована за такими формами: - інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); - індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж). Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі. Основною формою навчання у закладі є очна форма. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Організаційною формою навчального заняття, яка сприяє формуванню компетентностей, може бути не тільки урок, але й інші організаційні форми проведення навчальних занять: перевернуте, змішане навчання, технологія веб- квесту, проектна, науково-дослідницька робота тощо. Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства. Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми. Організація освітнього процесу у гімназії здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти реалізується відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41.Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості освіти в Добрівлянської гімназії включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;

- створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Система внутрішнього забезпечення якості в гімназії складається з наступних компонентів:

Показник діяльності		Форми і методи проведення Моніторингу
1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці	1.1 Безпека та комфорт для навчання та праці приміщень і території закладу.	Огляд території та приміщень
	1.2 Умови та організація харчування здобувачів освіти.	Аналіз документів Спостереження
	1.3 Умови та організація медичного обслуговування здобувачів освіти.	Аналіз документів Спостереження
	1.4 Обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримання їх.	Аналіз документів Перевірка знань
2. Організація освітнього процесу	2.1 Створення умов для розвитку громадського самоврядування.	Опитування учасників освітнього процесу
2. Організація освітнього процесу	2.2 Врахування вікових особливостей здобувачів освіти та відповідність їх освітнім потребам при складанні режиму роботи та розкладу занять.	Аналіз документів
3.Управлінська діяльність	3.1 Відстеження результативності річного планування	Аналіз документів
	3.2 Впровадження політики академічної доброчесності	Спостереження за освітнім процесом. Анкетування
	3.3 Оприлюднення інформації про діяльність закладу на відкритих загальнодоступних ресурсах.	Аналіз функціонування сайту (змістове та інформаційне наповнення)
4. Кадрове забезпечення	4.1 Атестація працівників.	Спостереження за освітнім процесом, аналіз документів, анкетування учнів та батьків. Аналіз документів вчителя, МО
	4.2 Підвищення кваліфікації.
	4.3 Кількісно-якісний склад педагогічних працівників	Аналіз статистичних даних
	4.4 Залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.	Аналіз статистичних даних
5. Педагогічна діяльність педагогічних працівників	5.1 Планування діяльності, аналіз її результативності.	Аналіз документів
	5.2 Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, тощо).	Спостереження за освітнім процесом. Опитування учасників освітнього процесу
	5.3 Використання ІКТ в освітньому процесі.	Спостереження за освітнім процесом
6. Науково- методична робота	6.1 Здійснення інноваційної діяльності, участь у освітніх проектах.	Аналіз документів Аналіз статистичних даних
6. Науково- методична робота	6.2 Практика педагогічного наставництва, взаємонавчання.	Аналіз документів Опитування (анкетування) малодосвідчених працівників
7. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації	7.1 Планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.	Аналіз документів класних керівників, практичного психолога
	7.2 Протидія булінгу, іншому насильству, дотримання порядку реагування на їх прояви.	Анкетування учасників освітнього процесу
8. Моніторинг досягнень учнів за результатами навчання	8.1 Якість та успішність навчальних досягнень учнів.	Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів
	8.2 Якість підготовки учнів до ДПА (ЗНО).	Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів
	8.3 Ефективність роботи факультативів, гуртків, курсів за вибором.	Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів
	8.4 Якість роботи з обдарованими учнями, успішність у просуванні індивідуальною освітньою траєкторією учнів з ООП.	Збір статистичних даних
9. Система оцінювання здобувачів освіти	9.1 Отримання здобувачами освіти від педагогічних працівників інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень результатів навчання.	Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Опитування здобувачів освіти та їх законних представників Аналіз документів
	9.2 Об’єктивне оцінювання.	Спостереження за освітнім процесом
	9.3 Аналіз результатів навчання здобувачів освіти.	Аналіз документів Статистичний аналіз даних
	9.4 Впровадження системи формувального оцінювання.	Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів

Додаток 1

Структура та режим роботи Добрівлянського гімназії

З 01.09.2025 встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними - субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 8³⁰ до 15⁰⁵ і регламентовані розкладом уроків, затвердженим директором. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви у 5-9 кл. по 15 хвилин: з 10¹⁰ до 10²⁵; з 11¹⁰ до 11²⁵, у 1 кл. – по 25 хвилин, у 3-4 кл. – по 20 хвилин.

Структура 2025-2026 навчального року

Відповідно до п.3 ст.10 розділу ІІІ Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік триває не менше 175 навчальних днів та закінчується не пізніше 1 липня. В умовах воєнного стану зупиняється дія цього положення і тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення під час воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України. Ця норма прийнята для того, щоб гнучко реагувати на виклики під час війни.. Тривалість навчального року визначається з урахуванням проведення навчальних екскурсій та навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні здобувачів освіти та інших форм організації освітнього процесу, що визначені освітньою програмою закладу.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою з осінніми, зимовими, весняними канікулами. Орієнтовна структура навчального року:

І семестр – з 01.09.2025 р. по 19.12.2025 р. (75 днів навчання)

ІІ семестр з 12.01.2026 р. по 05.06.2026 р. (100 днів навчання)

Осінні канікули – з 25.10.2025 р. по 02.11.2025 р. (9 днів)

Зимові канікули – з 20.12.2025 р. по 11.01.2026 р. (23 дні)

Великодні канікули - з 08.04 2026 р. по 14.04.2026 р. (7 днів)

День знань – 01 вересня 2025.

Свято Останній дзвоник – 05 червня 2026.

День Знань (01.09.2025) та свято Останнього дзвоника (05.06.2026) включено до

календарного планування.

Тривалість уроків становить у:

1-х класах – 35 хв.; 2-4 класах – 40 хв.; 5-9 класах – 45 хв.

Безперервна тривалість навчальних занять у синхронному форматі при організації

дистанційного навчання не повинна перевищувати для учнів:

• 1-2 класів - 2 уроки по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;

• 3-4 класів - 2 уроки по 40 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;

• 5-6 класів - 2 уроки по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;

• 7-9 класів - 2 уроки по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25

хвилин.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової шкіл. Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається МОН України. Терміни їх проведення схвалюються засіданням педагогічної ради закладу.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для:

4-х класів - остання декада травня 2026 року;
9 класу - календарний тиждень після закінчення навчального року.

Дата вручення документів про освіту для здобувачів освіти базової освіти буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Навчальна практика (5-8 класи) та навчальні екскурсії (1-4 класи) здійснюються відповідно до рішення педагогічної ради впродовж навчального року та при необхідності в залежності від безпекової ситуації в кінці навчального року з використанням дослідницько-пошукових технологій:

навчальні екскурсії в 1-4 класах (не більше 3 академічних годин щоденно, але не більше 12 годин);
навчальну практику в 5-6 класах (3 академічні години на день, але всього не більше 30 годин);
навчальну практику в 7-8 класах (4 академічні години на день, але всього не більше 40 годин).

Учителі-предметники та класні керівники забезпечують виконання плану навчальної практики та екскурсій.

Додаток 2

Навчальні плани Добрівлянської гімназії Дрогобицької міської ради Львівської області на 2025-2026 навчальний рік

2.1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА 2025-2026 Н.Р.

Складений відповідно до типової освітньої програми розробленою під керівництвом Савченко О.Я.

1-2 клас, наказ МОН України

від 12.08.2022 № 743-22

2.1.1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

1-2-х класів з українською мовою навчання

Освітні галузі	Назва навчального предмету/інтегрованого курсу	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Назва навчального предмету/інтегрованого курсу	1	2
Інваріантний складник
Мовно-літературна	Українська мова. Навчання грамоті (інтегрований курс)	7	-
Мовно-літературна	Українська мова (інтегрований курс)	-	7
Іншомовна	Іноземна мова (англійська)	2	3
Математична	Математика	4	4
Природнича,громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі	Я досліджую світ	3	3
Технологічна	Дизайн і технології	1	1
Інформатична	Інформатика	-	1
Мистецька	Мистецтво (інтегрований курс)	2	2
Фізкультурна*	Фізична культура	3	3
Усього		22	24
Варіативний складник
		1	1
Основи християнської етики (курс за вибором)
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)		23	25
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		20/700	22/770

* 1 клас - інтегрований курс «українська мова. Навчання грамоти»;

* 2 клас – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання», або інтегрований курс «Українська мова».3-4 класи - окремі навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»,

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів,

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

2.3. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 5-8 класів на 2025-2026 навчальний рік (згідно наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень міні-мальна + години з перерозподілу
Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	5	6	7	8
Мовно-літературна	Українська мова	4	4	3	3
	Українська література	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5+0,5	1+1
	Зарубіжна література	1+0,5	1+0,5	1	1
	Англійська мова	3,5	3,5	3,5	3
Математична	Математика	4+1	4+1	-	-
	Алгебра	-	-	2,5+0,5	2,5+0,5
	Геометрія	-	-	1,5+0,5	1,5+0,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	1,5+0,5	1+1	-	-
	Біологія	-	-	2+0,5	2+1
	Географія	-	1+1	2	2
	Фізика	-	-	2	2
	Хімія	-	-	1	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»	1	1	1	0,5+0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-	-	0,5
Громадянська та історична	Інтегрований курс історії та громадянської освіти	1+1	1,5+1,5 (всес.0,5)	-	-
	Історія України	-	-	0,5+1	1+1
	Громадянська освіта	-	-	0,5	0,5
	Всесвітня історія	-	-	0,5+0,5	0,5+0,5
Інформатична	Інформатика	1+1	1+1	1+1	1,5+0,5
Технологічна	Технології	1+1	1+1	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	0,5+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5	-
	Музичне мистецтво	0,5+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5	-
	Інтегрований курс «Мистецтво»	-	-	-	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Соціальна і здоров’язбережувальна	Курс за вибором «Основи християнської етики»	+1	+1	+1	+1
Години для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5	9,5	6,5	6,5
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		31	34	35	36
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	32	33
Усього фінансується (без фівзичної культури+фізична культура; урахування поділу класів на групи)		28+3	31+3	32+3	33+3

2.3. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 5-8 класів на 2025-2026 навчальний рік (згідно наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень мінімальна + години з перерозподілу
Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	5	6	7	8
Мовно-літературна	Українська мова	4	4	3	3
	Українська література	2	2	2	2
	Зарубіжна література	1,5	1,5	1	1
	Англійська мова	3,5	3,5	3,5	3
Математична	Математика	5	5	-	-
	Алгебра	-	-	3	3
	Геометрія	-	-	2	2
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2	-	-
	Біологія	-	-	2,5	3
	Географія	-	2	2	2
	Фізика	-	-	2	2
	Хімія	-	-	1	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»	1	1	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-	-	0,5
Громадянська та історична	Інтегрований курс історії та громадянської освіти	2	3	-	-
	Історія України	-	-	1,5	2
	Громадянська освіта	-	-	0,5	0,5
	Всесвітня історія	-	-	1	1
Інформатична	Інформатика	2	2	2	2
Технологічна	Технології	2	2	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	-
	Музичне мистецтво	1	1	1	-
	Митецтво	-	-	-	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Соціальна і здоров’язбережувальна	Курс за вибором «Основи християнської етики»	1	1	1	1
Години для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5	9,5	6,5	6,5
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		31	34	35	36
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	32	33
Усього фінансується (без фівзичної культури+фізична культура; урахування поділу класів на групи)		28+3	31+3	32+3	33+3

2.4. Навчальний план освіти ІІ ступеня для 9 класу на 2025-2026 н. р. , складений на підставі Таблиця 1 «Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405)

Освітні галузі	Предмети	9
Мови і літератури	Українська мова	2
	Українська література	2
	Іноземна мова (англійська)	3
	Зарубіжна література	2
Суспільствознавство	Історія України	1,5
	Всесвітня історія	1
	Основи правознавства	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	-
	Образотворче мистецтво	-
	Мистецтво	1
Математика	Математика	-
	Алгебра	2
	Геометрія	2
Природознавство	Природознавство	-
	Біологія	2
	Географія	1,5
	Фізика	3
	Хімія	2
Технології	Трудове навчання	1
Технології	Інформатика	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура*	3
Разом		30+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації		3
Курс за вибором «Основи християнської етики»		-
Алгебра		1
Українська мова		-
Історія України		1
Фізика		-
Хімія		1
Гранично допустиме навчальне навантаження		33
Всього (без урахування поділу класів на групи)		36

* Години передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Директор гімназії_______________ Володимир ШТОКАЙЛО

2.5. Розподіл неповних годин навчального плану по семестрах здійснювати таким чином:

№ з/п	Навчальний предмет, курс за вибором	Клас	К-сть годин за навчальним планом	І семестр	ІІ семестр
1	Зарубіжна література	5	1,5	2	1
2	Зарубіжна література	6	1,5	1	2
3	Підприємництво і фінансова грамотність	8	0,5	-	1
4	Біологія	7	2,5	2	3
5	Англійська мова	5	3,5	4	3
6	Англійська мова	6	3,5	3	4
7	Англійська мова	7	3,5	4	3
8	Громадянська освіта	7	0,5	-	1
9	Громадянська освіта	8	0,5	1	-
10	Історія України	7	1,5	2	1
11	Історія України	9	2,5	2	3
12	Географія	9	1,5	2	1

2.6. Індивідуальний навчальний план учня 7 класу Бушти Миколи на 2025-2026 навчальний рік

Навчання за індивідуальною формою (педагогічний патронаж) у 7 класі організоване на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, згідно наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)

2.2. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 5-8 класів на 2025-2026 навчальний рік (згідно наказу МОН України від 09.08. 2024 р. № 1120)

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети
Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	7 клас
Мовно-літературна	Українська мова	1
	Українська література	1
	Зарубіжна література	0,5
	Англійська мова	1
Математична	Математика	-
	Алгебра	1
	Геометрія	0,5
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	-
	Біологія	1
	Географія	1
	Фізика	1
	Хімія	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров'я, безпека та добробут»	0,25
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	-
Громадянська та історична	Досліджуємо історію та суспільство	-
	Історія України	0,5
	Громадянська освіта	0,25
	Всесвітня історія	0,5
Інформатична	Інформатика	1
Технологічна	Технології	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	0,25
	Музичне мистецтво	0,25
	Митецтво	-
Фізична культура	Фізична культура	1
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		14
Гранично допустиме навчальне навантаження		14
Усього фінансується (без фівзичної культури+фізична культура; урахування поділу класів на групи)		14

Освітні програми, що реалізуються в закладі

ІІ. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

2.1. Із Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024, № 42, ст.258) {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 4059-IX від 19.11.2024}

Стаття 33. Дошкільний підрозділ

2. Положення про дошкільний підрозділ має містити інформацію про:

Пріоритетні напрями діяльності дошкільного підрозділу «Ромашка»:

1. Організація та підтримка безпечного освітнього простору.

2. Організації освітнього процесу у різних форматах і подолання освітніх втрат.

3. Педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами.

4. Партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей.

5. Організаційно-методична підтримка керівника і педагогів дошкільного підрозділу.

6. Організація в нових умовах атестації педагогічних працівників.

7. Національно-патріотичний напрям.

8. Художньо-мовленнєвий напрям.

➢ Молодший дошкільний вік - 4-й рік життя – 15-20 хвилин;

➢ Молодший дошкільний вік - 5-й рік життя – 20-25 хвилин;

➢ Старший дошкільний вік - 6-й рік життя – 25-30 хвилин,

та розпочинаються для молодшого та старшого дошкільного віку о 10.00.

Тривалість перерв між заняттями становить для молодшого та старшого дошкільного віку- 4-6 рік життя – не менше 10 хвилин.

1) заняття: групові, комплексні, комбіновані, інтегровані, міні-заняття та інші;

2) навчання дітей в ігровій діяльності, індивідуальній роботі під час прогулянок, а також під час проведення міні-занять протягом дня.

Загальний обсяг навчального навантаження за віковими групами.

У дошкільному підрозділі Добрівлянської гімназії загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

2.7. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти

у 1-8 класах - на вивчення курсу за вибором основи християнської етики (1 година на тиждень);

у 9 класі - на вивчення алгебри, історії України та хімії по 1 годині на тиждень.

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Підсумкове оцінювання одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, може проводитись протягом навчального періоду.

У разі запровадження власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти мас визначити та оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.

Оцінювання здобувачів освіти сімейної форми навчання

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою з осінніми, зимовими, весняними канікулами. Орієнтовна структура навчального року:

Складений відповідно до типової освітньої програми розробленою під керівництвом Савченко О.Я.

1-2 клас, наказ МОН України

від 12.08.2022 № 743-22

* 1 клас - інтегрований курс «українська мова. Навчання грамоти»;

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів,

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.